- сторопілий
- —————————————————————————————сторопі́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
сторопілий
Смотреть что такое "сторопілий" в других словарях:
сторопілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до сторопіти. 2) у знач. прикм. Який виражає розгубленість, збентеження, переляк. Сторопіле обличчя … Український тлумачний словник
сторопілість — лості, ж., розм. Стан за знач. сторопілий 2) … Український тлумачний словник
сторопіло — розм. Присл. до сторопілий 2) … Український тлумачний словник
